прицілюватися — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
прицілюватися — [приец’і/л уватиес а] л уйус а, л уйеіс :а, л уйеіц :а, л уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
приціл — у, ч. 1) Наведення на ціль; прицілювання. 2) Пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль. || Цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль. 3) перен. Те, до чого прагне, на … Український тлумачний словник
прицілювання — я, с. Дія за знач. прицілювати і прицілюватися. Точне прицілювання … Український тлумачний словник
прицілитися — див. прицілюватися … Український тлумачний словник
прицілятися — див. прицілюватися … Український тлумачний словник
націлюватися — ююся, юєшся і націля/тися, я/юся, я/єшся, недок., наці/литися, люся, лишся, док. 1) Наводити на ціль; прицілюватися. || Спрямовувати що небудь кудись. 2) перен., розм. Збиратися, намагатися, мати намір що небудь робити. 3) перен., розм. Прагнути… … Український тлумачний словник
націлюватися — лююся, люєшся, (націлятися, цілямся), (націлитися, цілюся), Пт. Наводити націль; прицілюватися; спрямовувати що небудь кудись … Словник лемківскої говірки
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки
цілитися — (чим і без додатка спрямовувати зброю в ціль), цілити, мітити, націлюватися, націлятися, націлитися, прицілюватися, прицілятися, прицілитися, намірятися, наміритися, поціляти, поцілити, лучити; прикладатися, прикластися (з рушниці) Пор. наводити… … Словник синонімів української мови
